|
Зародження спорту
|
|
| Олександр | Дата: Середа, 27.02.2013, 21:55 | Повідомлення # 1 |
| Теорії зародження спорту
Серед існуючих теорій виникнення спорту можна виділити три найбільш визнані на сьогоднішній день. Одна з них досить тривалий час переважала у вітчизняній історії, а також у теорії фізичної культури та спорту. Згідно з нею спорт з’явився як практика й підготовка до трудової та воєнної діяльності. Колись людина заради здобичі на бігу перестрибувала повалені дерева, ями з водою, не уявляючи, що коли-небудь виникнуть змагання з бігу з перешкодами. Вона боролася з ворогом, не поділяючи боротьбу на вільну та класичну. Билася навкулачки без правил… Отже тренованість мала життєво-необхідний характер. Систематично працюючи й відновлюючись, організм досягав вищого енергетичного рівня, що й зумовлювало зростання опірності організму негативним факторам навколишнього середовища.
Людина, поступово удосконалюючись, втрачала життєву необхідність у руховій діяльності як способі виживання. Рухова діяльність продовжила існувати у вигляді фізичних вправ, ігор, які відтворювали працю людей, обрядових забав, розваг, психофізичної підготовки, посту. Саме тут зароджується дух змагання як прояв людської сутності – необхідності самореалізації. Цей фактор визначив другу теорію.
Остання розглядає спорт як біологічну необхідність, засіб реалізації, згідно з Платоном і Філостратом, природженого імпульсу руху. Прагнення до самореалізації євластивістю повноцінного життя і єдиним, що протистоїть смерті. Не менш важлива у цій теорії є необхідність у спорті як засобі звільнення від властивої людині агресивності, зайвої негативної енергії.
Обидві теорії мають під собою достатньо підстав. Але, коли йде мова про спорт Стародавньої Греції, про витокиолімпізму, то тут виникає необхідність вернутися до третьої теорії зародження і розвитку спорту – теорії культу. Міфологія Стародавньої Греції пройшла тривалий шлях розвитку. Свого розквіту вона досягає в II тис. до н.е., коли сформувався олімпійський пантеон богів. її особливістю є зображення богів із людською атлетичною тілобудовою.
Дух змагання, надлюдські зусилля для досягнення певної мети або подвигу – це саме той елемент, який панує в грецькій міфології. Герої міфів стають для греків ідеалами. Паралельно з розвитком міфології формувалася грецька релігія з її системою культів та обрядів, в якій змагання складали частину культу. Адже вони проводились завжди на честь героя чи бога (Піфійські ігри на честь бога Аполлона, Істмійські ігри – Посейдона, Немейські ігри та Олімпійські Зевса). Розглядаючи сакральне значення давньогрецьких агонів, найбільшим з яких були Олімпійські ігри, вчені відносять їх до міфологічного свята, яке відтворювало діяння богів та героїв у доісторичну епоху. У процесі свята, в уявленнях еллінів, відбувалася епіфанія – поява божества, якому приносилися пожертви та в честь якого влаштовувалися змагання. У них визначався не той, хто краще всіх у бігу, стрибку, боротьбі і т.д., а той, хто є обранцем богів. Перемога в Олімпійських іграх була для атлета найвищим щастям, доступним смертній людині. Олімпіоніків увінчували в храмі Зевса вінком з оливкових гілок. Вважалося, що кожен з видів змагань мав свого засновника – Бога чи героя, тому й не існувало у змаганнях других та третіх місць, обраним у кожному виді спорту був тільки один.
Отже, усі три теорії мають право на існування і в деякій мірі вони заємопов’язані та доповнюють одна одну. Проте їх актуальність визначається способом мислення, геополітичним розташуванням народу, особливостями світобачення, специфікою способу життя.
|
|
|
| |
| Олександр | Дата: Середа, 27.02.2013, 22:17 | Повідомлення # 2 |
|
| Футбол
ФУТБОЛ (англ. football, від foot нога і ball м'яч), командна спортивна гра на спеціальному майданчику (поле) розміром 100-110 м х 64-75 м з воротами 7,32 х 2,44 м; в команді по 11 чоловік на полі; мета гри забити м'яч ногами або будь-якою іншою частиною тіла (крім рук) у ворота суперників.
Футбол це пристрасне протиборство двох команд, в якому виявляються швидкість, сила в Киеве, спритність, швидкість реакції. Як зауважив кращий футболіст сучасності бразилець Пеле, «футбол це важка гра в Киеве, адже в неї грають ногами, а думати треба головою». Футбол це мистецтво, мабуть, жоден вид спорту не може з ним зрівнятися за популярністю.
Одне з перших згадок про гру в м'яч ногами відноситься до 2000 до н. е.. Китайські воїни з її допомогою покращували свою фізичну форму. У 1027-256 до н. е.., за часів правління династії Чжоу, гра ногами в набитий пір'ям птахів і волосом тварин шкіряний м'яч була улюбленої народної потіхи в Древньому Китаї. Згодом, за часів правління династії Хань (206 до н. Е.. 220 н. Е..), Ця гра стала неодмінним атрибутом урочистих церемоніалів, що проходять на честь дня народження імператора в Киеве, і називалася «цзу-чу» ( «м'яч, пробитий ногою»). Під час правління династії Цинь (221-207 н. Е..) з'явилися м'яч, надута повітрям, ворота і перші правила гри, що складаються з 25 пунктів. У командах могло бути як мінімум по 10 гравців.
У Давньому Єгипті схожа на футбол гра була відома в 1900 до н. е.. У Стародавній Греції гра в м'яч була популярна в різних проявах в 4 ст. до н. е.., про що свідчить зображення жонглює м'ячем юнака на давньогрецькій амфорі, що зберігається в музеї в Афінах. Серед воїнів Спарти була популярна гра в м'яч «Епіскірос», в яку грали і руками, і ногами.
Цю гру римляни назвали «Гарпастум» ( «ручний м'яч») і кілька видозмінили правила. Їх гра відрізнялася жорстокістю. Саме завдяки римським завойовникам гра в м'яч в 1 в. н. е.. стала відома на Британських островах, швидко отримавши популярність серед їхніх корінних жителів бриттів і кельтів. Брити виявилися гідними учнями в 217 н. е.. в м. Дербі вони вперше перемогли команду римських легіонерів.
Жорстокість в грі римлян передалася їхнім послідовникам. Англійці і шотландці грали не на життя, а на смерть. Іноді для того, згідно з переказами, м'ячем їм служила голова убитого розбійника чи слуги. 13 квітня 1314 жителям Лондона був зачитаний королівський указ Едуарда II, під страхом тюремного ув'язнення забороняє гру в місті ...
У 1365 настала черга Едуарда III заборонити футбол, з огляду на те, що війська віддавали перевагу цій гру вдосконаленню в стрільбі з лука. Річард II в своєму заборону згадав в 1389 і футбол, і кости, і теніс. Футбол не подобався наступним англійським монархам від Генріха IV до Якова IV.
Але гра ставала дедалі популярнішими завдяки своїй доступності. У неї грали ремісники, вуличні торговці і знатні молоді аристократи (у тому числі Олівер Кромвель).
На початку 19 століття у Великобританії відбувся перехід від «футболу натовпу» до організованого футболу, перші правила якого були розроблені в 1846 в Регбі-Скул і два роки опісля уточнені в Кембріджі. А в 1857 в Шеффілді був організований перший у світі футбольний клуб. Шість років опісля представники вже 7 клубів зібралися в Лондоні, щоб виробити єдині правила гри і організувати Національну футбольну асоціацію.
|
|
|
| |
| Олександр | Дата: Середа, 27.02.2013, 22:27 | Повідомлення # 3 |
|
| Хокей
Загально відомо, що знання історії розвитку дозволяє прогнозувати майбутнє. Саме тому, знання історії розвитку хокею дозволить прогнозувати його розвиток.
Сучасний хокей виник в Канаді у 1870 році. Там з’явилось і багато атрибутів хокейної гри та сформувалися нинішні її правила. Хоча ігри, схожі на хокей, були відомі у різних народів і раніше, у тому числі і серед корінних мешканців Південної Америки – індіанців. Декілька століть назад в Нідерландах грали в схожу на хокей гру під назвою «калв», що підтверджують живописні полотна, які дійшли до нашого часу. У числі безпосередніх попередників хокею нерідко називають гру, в яку грали англійські стрілки, розквартировані в Галіфаксі – у вільний від служби час вони палицями ганяли по льоду замерзлих озер порожні банки. Згідно деяких джерел, перший власне хокейний матч відбувся в грудні 1855 року в Кінгстоні (провінція Онтаріо). А перша «офіційна» гра (відповідну ухвалу винесла група канадських експертів, в 1930–1940-х роках, що спеціально займалася вивченням питання про походження хокею) відбулась 3
березня 1875року в Монреалі на відкритому катку «Вікторія», – за участю студентів місцевого університету.
Незабаром в шахтарських містах Канади стали одна за одною з'являтися любительські команди. З часом в них почали запрошувати хокеїстів з боку, – іноді всього на декілька ігор, – виплачувавши їм винагороду. Тодішніми правилами подібна практика заборонялася – як така, що суперечить любительському статусу спортсменів. Однак, все це дало поштовх до виникнення професійного хокею.
Міжнародна федерація хокею на льоду (ІІХФ). Заснована в травні 1908 на зустрічі представників чотирьох європейських держав. До 1979 називалася ЛІХГ (LIHG, – франц. Ligue Internationale de Hockey sur Glace). Перейменування Ліги відбулося після того, як основною її мовою – в 1978 – було обрано англійську: IIHF (International Ice Hockey Federation). У 1909 проведений перший міжнародний турнір з хокею. У 1910 дебютували офіційні змагання ЛІХГ – чемпіонат Європи. Через десять років хокей з шайбою був вперше включений в програму Олімпійських Ігор. Перший Чемпіонат світу відбувся в 1930 році. З середини 1970-х проводяться молодіжні Чемпіонати світу. У момент створення|основи| Федерації до неї входили 5 країн, на кінець 2003 року – 63. Окрім Чемпіонату світу і хокейного турніру на Олімпійських Іграх, ІІХФ проводить регіональні турніри і Кубки серед різних вікових груп, а також змагання серед жінок і змагання з інлайн-хокею.
Найвищий орган ІІХФ – конгрес. У період між конгресами функціонують рада і виконком ІІХФ, які вирішують поточні питання, а також різні технічні комісії.
З 6 травня 1992 року Федерація хокею України, відповідно до Рішення Міжнародної Федерації хокею, входить до складу ІІХФ.
|
|
|
| |
| Олександр | Дата: Четвер, 28.02.2013, 20:36 | Повідомлення # 4 |
|
| Баскетбол
Баскетбол -спортивна гра, один із найбільш популярних видів спорту. Для баскетболістів характерним є широке поле зору і добре розвинений зір. Баскетбол - емоційна гра , піднімає настрій людини.
З часу виникнення у баскетболі відбулося багато змін і уточнень. Удосконалилась техніка і тактика гри, уточнились правила змагань і суддівства, стабілізувались розміри ігрового поля, його розмітка; обладнання. Гра одержала широкого розповсюдження в цілому світі, почали проводитися багаточисельні зустрічі і змагання з баскетболу. Виникла цілісна педагогічна система підготовки баскетболістів. Історія розвитку баскетболу. Загальна характеристика гри
Баскетбол (англ. basket-boll, від basket - кошик та boll - м'яч) - командна спортивна гра, мета якої закинути руками м'яч у високо розміщене кільце. Ідея кидати м'яч в кільце або кошик зародилась дуже давно. Подібні ігри були відомі ще людям, які жили більше 1000 років тому назад, а також народам Середньої і Південної Америки (майя, ацтекам, інколи жителям Флориди).
Правила гри в баскетболі були розроблені в США доктором Дж. Найсмітом (1861-1939) в 1891 році. Ці правила були опубліковані в 1894 році, який і рахується роком народження баскетболу.
Перші баскетбольні команди складались не із п'яти гравців, як сьогодні, а з дев'яти. Крім того баскетболіст, отримавши м'яч, не міг переміщуватися з ним, навіть на один крок, оскільки це означало порушення правил. Зараз баскетболіст має право переміщуватися з м'ячем на площадці, обов'язково ударяючи ним об підлогу. Якщо спортсмен не випускає м'яч із рук, то тоді він має право зробити не більше двох кроків.
Після зупинки спортсмен уже не може знову починати рух з м'ячем: його потрібно віддати партнерам або зробити кидок по кільцю. Грають в баскетбол два тайми по 20 хвилин чистого часу (секундомір зупиняється після кожного свистка судді). Гра юнаків і дівчат 15-16 років триває 30 хвилин, а для хлопчиків і дівчат 13-14 років – 24 хвилини. Перерва між таймами 10 хвилин.
Сьогодні баскетбол є однією з найпопулярніших ігор в світі.
Джерело
|
|
|
| |
| Олександр | Дата: Вівторок, 05.03.2013, 21:04 | Повідомлення # 5 |
|
| Теніс
Слово «теніс», походить відфранцузького слова «tenez». Деякі дослідники стверджують, що зародилася ця гра ще в Єгипті, Персії або арабських країнах. Слово «теніс», як назва гри, вперше було знайдено в книзі, опублікованій в 1400 році. У тенісу стародавня історія. Ще устародавніх греків і римлян існувала гра в м’яч, яка очевидно, і була
прообразом сучасного тенісу. До 1300 року і протягом всього XIV століття цією грою захоплювалися по всій Франції. Люди знатного походження цілком віддавалися грі (Людовик X помер від простуди, яку отримав, граючи в теніс).
Теніс називався королівською грою тому, що до цієї гри був великий інтерес з боку королів Франції і Англії.
Генріх II вважався кращим тенісистом Франції.
Сьогодні, теніс – це один з найпопулярніших видів спорту, у якому може грати два гравці або дві команди по два гравці в кожній. Цей вид спорту все більше набуває широкої популярності як серед чоловіків, так і серед жінок і дітей.
Після початку Відкритої ери популярність тенісу у світі, і до того значна, продовжувала зростати. До чотирьох країн-лідерів світового тенісу (Австралії, Великобританії, США і Франції) почали додаватися нові. Так, з 1974 року, коли ПАР стала п'ятою країною, збірна якої завоювала Кубок Девіса, його вигравали команди 11 країн, в тому числі Швеція сім разів, Іспанія чотири рази, ФРН і об'єднана Німеччина тричі і Росія — двічі. Кубок Федерації з початку
Відкритої ери вигравали десять різних збірних, у тому числі Чехословаччина п'ять разів (і ще один раз Словаччина), Іспанія також п'ять разів, Росія чотири рази , Італія тричі і ФРН/об'єднана Німеччина — двічі. З часу введення професійних рейтингів першу позицію в чоловічому рейтингу, крім американців і австралійців, займали троє шведів, троє іспанців і двоє представників Росії (а всього представники 11 країн), а в жіночому по дві представниці Бельгії, Росії та Сербії (а в цілому тенісистки з 11 країн).
Тенісні організації, особливо Міжнародна федерація тенісу, роблять значні зусилля по популяризації гри у світі. Тільки за 2009 рік ITF і Фонд розвитку Великого шолома інвестували в розвиток тенісу у світі більше 3,5 мільйонів доларів; ще більше 400 тисяч були пожертвувані фондом «Олімпійська солідарність». Ці організації підтримували проведення 25 регіональних молодіжних тенісних змагань по всьому світу, включаючи молодіжний чемпіонат Африки. Всього за 23 роки ITF і Фонд розвитку Великого шолома вклали в розвиток тенісу у світі більше 71 мільйона доларів.
ITF також підтримує власний цикл з більш ніж 350 молодіжних турнірів, що проходять більш ніж у ста країнах світу. У турнірах юніорського туру ITF беруть участь близько десяти тисяч молодих тенісистів. Під егідою Міжнародної федерації тенісу проводяться 150 турнірів в 37 країнах для тенісистів в інвалідних візках.
|
|
|
| |
| Олександр | Дата: Вівторок, 05.03.2013, 21:25 | Повідомлення # 6 |
|
| Волейбол
Існують декілька різних версій гри. Мета гри — направити м'яч над сіткою таким чином, щоб він доторкнувся до ділянки суперника та запобігти спробі гравців суперника зробити те саме. Для цього команда має торкнутися до м'яча не більше трьох разів (або, можливо, ще один раз на блоку).
М'яч вводиться до гри через подачу: гравець, що подає, завдає удару по м'ячу направляючи його у бік суперника. Розіграш кожного м'яча триває до приземлення м'яча на майданчик, виходу в «аут» або порушення правил.
У волейболі команда, яка виграла розіграш, отримує очко (за системою «кожний розіграш — одне очко»). Коли команда, що приймає подачу, виграє розіграш, вона одержує очко і право подавати, її гравці переходять на одну позицію за годинниковою стрілкою.
Волейбол (англ. volleyball від volley — «залп», «удар з льоту», і ball — «м'яч») — вид спорту, командна спортивна гра, в процесі якої дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою, прагнучи направити м'яч на сторону суперника так, щоб він приземлився на майданчику супротивника (добити до підлоги), або гравець команди, що захищається, припустився помилки. При цьому для організації нападу гравцям однієї команди дається не більше трьох торкань м'яча поспіль (на додаток до торкання на блоці). Центральний орган волейболу, як міжнародного виду спорту, що визначає зведення правил FIVB (англ.) — Міжнародна волейбольна федерація. Волейбол — олімпійський вид спорту з 1964 року.
Волейбол — неконтактний, комбінаційний вид спорту, де кожен гравець має свою спеціалізацію на майданчику. Найважливішими якостями для гравців у волейболі є стрибучість для можливості високо піднятися над сіткою, реакція,
координація, фізична сила для ефективних ударів. Для любителів волейбол — поширена розвага і спосіб відпочинку завдяки простоті правил і доступності інвентарю.
Існують численні варіанти волейболу, що відгалузилися від основного виду, — пляжний волейбол (олімпійський вид з 1996 року), міні-волейбол. Винахідником волейболу вважається Вільям Джон Морган, викладач фізичного виховання коледжу Асоціації молодих християн (YMCA) в місті Холіоке (штат Массачусетс, США). 9 лютого 1895 року в спортивному залі він підвісив тенісну сітку на висоті 197 см, і його учні, число яких на майданчику не обмежувалося, стали перекидати через неї баскетбольний м’яч. Морган назвав нову гру «мінтонет». Роком пізніше гра демонструвалася на конференції коледжів асоціації молодих християн в Спрінгфілді і за пропозицією професора Альфреда Т. Хальстеда отримала нову назву — «волейбол». У 1897 році були опубліковані перші правила волейболу. Загальні правила гри сформувалися в 1915—25. У країнах Америки, Африки, Європи практикувався волейбол з шістьма гравцями на майданчику, в Азії — з дев'ятьма або дванадцятьма гравцями на майданчику 11х22 м без зміни позицій гравцями під час матчу. У 1922 році проведені перші загальнонаціональні змагання — в Брукліні відбувся чемпіонат YMCA за участю 23 чоловічих команд. У тому ж році була утворена федерація баскетболу і волейболу Чехословаччини — перша у світі спортивна організація з волейболу. У другій половині 1920-х років виникли національні федерації Болгарії, СРСР, США і Японії. У той же період формуються головні аспекти техніки — подача, приймання, нападний удар і блок. На їх основі виникає тактика командних дій. У 1930-і роки з'явилися груповий блок і страхування, варіювалися нападні й обманні удари. У 1936 році на конгресі Міжнародної федерації з гандболу, що проводився в Стокгольмі, делегація Польщі виступила з ініціативою організувати технічний комітет з волейболу як частину федерації з гандболу. Була утворена комісія, до якої увійшли 13 країн Європи, 5 країн Америки і 4 країни Азії. Членами цієї комісії як основні були прийняті американські правила з незначними змінами: виміри проводилися в метричних пропорціях, м'яча можна було торкатися всім тілом вище поясу, після того, як торкнувся м'яча на блоці, гравцю було заборонено повторне торкання поспіль, висота сітки для жінок — 224 см, зона подачі була суворо обмежена.
|
|
|
| |
| Олександр | Дата: Вівторок, 05.03.2013, 21:47 | Повідомлення # 7 |
|
| Гольф
Гольф (анг.golf) — спортивна гра, у якій окремі учасники чи команди змагаються, заганяючи маленький м'ячик у спеціальні лунки ударами ключок, намагаючись пройти відведену дистанцію за мінімальне число ударів.
Слово "гольф" (анг.golf) був у вперше письмово згадано в шотландському статуті 1457 року як "gouf", можливо освіченого від шотландського "goulf", що значить "бити". Цього слова, своєю чергою, то, можливо похідною датського "kolf". Але є і ранні посилання гольф, як у 1452годуЯков II заборонив цю гру.
Ходять байки, що слово створено від акроніма "GentlemenOnly,LadiesForbidden" (Тільки Джентльменам, Леді Заборонено). Але це етимологія помилкова, оскільки використання акронімів — це сучасний практика, тому то радше бекронім.
Точне походження гольфу невідомо. Найпоширеніша теорія, що це спорт зародився в Шотландії у період Високого Середньовіччя.
Дані першу грі, схожій гольф, датуються 26 лютого 1297 року у Голландії, де датчани грали з ключкою і шкіряним м'ячем. Переможцем ставав той, хто від всіх разів потрапляв у ціль, що знаходиться з відривом кількох сотень метрів. Деякі вчені вважають, що у XVII столітті у Голландії грали у цю гру, намагаючись загнати м'яч в лунку з допомогою ключок для гольфу і це до появи гри акторів-професіоналів у Шотландії. Це почасти підтверджено і іншими повідомленнями у тому, що у гри, схожі на гольф, й раніше грали у в континентальній Європі. У 2005 року відновилися суперечки походження гольфу. У своїх останніх дослідженнях професор Ланьчжоуського університету Лінг Хонглінг вважає, що учуйван, гру, схожу на сучасний гольф, у Китаї грали ще у період династії Тан, за 500 років до перших згадувань гра в Шотландії. Представник Старинного королівського гольфа-клуба Святого Эндрюса, найдавнішій гольф-організацій Шотландії, заявляє, що "багато століть існували ігри робилися із ключкою і м'ячем, але гольф у вигляді, як тепер, із 18-ї лунками, точно зародився в Шотландії". Хай не пішли, визнано, сучасний гольф був винайдений шотландцями, оскільки гра була згадана відразу у двох актах шотландського парламенту 15 століття, що забороняли гру "гоуф" (анг.gowf), оскільки нею витрачалося час, що можна було використовуватиме вивчення мистецтва стрільби з цибулі, необхідне національної стратегії безпеки. (Проте, деякі дослідники вважають, що мова про інший грі, близькій шинти, херлингу чи сучасному хокею на траві, та не гольфі.) Сучасна гра в гольф з'явилася Шотландії, як і перші гольфи-клуби. Серед них створено перші письмові правила, як і системи 18 лунок. Перші турніри з продуманої структурою проводилися між різними шотландськими містами. Незабаром гра в гольф поширилася у всій Англії, та був і, очевидно світу. Найстарішим полем для гольфу вважається OldLinks на массельбургському іподромі. Є дані, що на массельбургському полі грали у 1672 року, хоча є думка, що Марія Стюарт грала там в 1567 року.
|
|
|
| |
| Олександр | Дата: Вівторок, 05.03.2013, 22:04 | Повідомлення # 8 |
|
| Біатлон
Біатлон виник в Скандинавії, як змагання в лижних перегонах зі стрільбою. Перші змагання з подібних перегонів були проведені в Норвегії та датуються 1767 роком. У двох номерах програми з трьох лижники під час проходження певного схилу мав влучити у певну ціль, котра знаходилась на відстані приблизно 40-50 кроків від нього. Однак, попри ранню появу цей вид спорту культивувався переважно в скандинавському регіоні, не поширюючись в інші країни Європи.
Період активного розвитку біатлону припадає на 1920—30-ті роки ХХ століття. Перегони на лижах зі стрільбою починають проводитися в тій же таки Норвегії, поступово трансформуючись в «перегони військових патрулів».
Перегони військових патрулів увійшли до програми перших Зимових Олімпійських ігор в Шамоні, що відбулися 1924 року. У такому вигляді цей спорт «дожив» до 1948 року. Проте у зв'язку з антивоєнними настроями в суспільстві, коли людство вирішило все-таки «дати миру шанс», такі змагання були визнані дуже мілітаристськими. Біатлон був відмінений. Лише 1958 року мода на біатлон повернулася. З цього року проводяться чемпіонати світу з біатлону та чемпіонати Європи. Вже 1960 року біатлон практично в сучасному вигляді був включений до програми Олімпійських ігор. Тоді ж у Скво - Веллі (США) був розіграний перший комплект олімпійських медалей у чоловіків. А ось жінки вперше виступили на Олімпійських іграх тільки 1992 року в Альбервілі (Франція). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону стала росіянка Анфіса Рєзцова.
Перші олімпійські медалі в спринті були розіграні лише через 20 років, 1980 року в Лейк-Плесіді (США). Першим олімпійським чемпіоном став Франк Ульріх (Німеччина). А гонка переслідування з'явилася в програмі Олімпійських ігор тільки на Олімпіаді 2002 року в Солт-Лейк-Сіті (США) (доти розігрувалися медалі тільки на чемпіонатах світу з біатлону). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону в гонці переслідування стала Ольга Пильова. Серед чоловіків Уле Айнер Бйорндален. Мас-старт включили до програми Олімпійських Ігр лише 2006 року в Турині. Першою олімпійською чемпіонкою в мас-старті стала Анна-Карін Олофсон (Швеція). Серед чоловіків — Міхаель Грайс (Німеччина).
|
|
|
| |
| Олександр | Дата: Вівторок, 05.03.2013, 22:18 | Повідомлення # 9 |
|
| Бокс
Мається свідчення того, що бокс як кулачний вид єдиноборств існував приблизно десь 1500 року до нашої ери на острові Крит. Сучасні дослідження дозволяють також стверджувати, що цей вид єдиноборства був відомий в Африці набагато раніше, зокрема в Ефіопіі. Ієрогліфічні записи, що датуються 4 тисячоліттям до нашої ери, свідчать про поширення цього спорту по всій долині Нілу і в Єгипті після завоювання Єгиптом Ефіопії. Бокс поширювався разом з єгипетською цивілізацією через Середземномор'я і Близький Схід. 686 року до нашої ери він настільки удосконалився, що був включений до Олімпійських Ігор.
Однак боксом, в сучасному розумінні цього слова, той вид єдиноборства назвати було важко. Поєдинки проходили просто неба. Глядачі були межею арени, на якій боксували спортсмени. Боротьба тривала доти, доки один з учасників був не в змозі продовжувати поєдинок. Перші боксери змагалися насамперед за славу, однак переможець одержував також золото, домашню худобу або інші трофеї. Щоб захистити руки і зап'ястя, борці обмотували свої кулаки, а іноді й дві третини передпліч тонкими м'якими смужками шкіри. В 4-му тисячолітті до нашої ери смужки виготовлялися з твердої шкіри. Вони не тільки захищали руки, але й перетворювали їх на зброю. Пізніше, в Римській імперії на смужки шкіри надягалися спеціальні мідні чи залізні накладки, щоб вести гладіаторські бої, які зазвичай закінчувалися смертю одного з бійців.
Вибір
стилю індивідуальний для кожного боксера, однак двома найбільш важливими
аспектами сучасної техніки боксу залишаються швидке пересування спортсмена по
рингу і комбінації ударів руками.
|
|
|
| |
| Олександр | Дата: Вівторок, 05.03.2013, 22:32 | Повідомлення # 10 |
|
| Велоспорт
Офіційна дата початку проведення змагань з велосипедному спорту прийнято вважати 31 травня 1868 року, коли на алеях парку паризького передмістя Сен-Клу було організовано гонка на 2000м. Її переможцем став англієць Дж. Мур, який наступного року тріумфально фінішував у вперше проведеної шосейній гонці велосипедом Париж-Руан на120км. Переможець англієць Мур закінчив дистанцію за 10 годину 45 хв, тобто. зі швидкістю спортсмена-пішохода. Надалі швидкість велосипеда було доведено до30км/ч. Винахідники збільшили переднє колесо і зменшили заднє. Ці машини дістали назву "павуків". Проте їзда ними була безпечна. При найменшому поштовху велосипед перекидався і сідок робив стрибок через кермо. У1885г. такому велосипеді Томас Стівенс зробив кругосвітню подорож, пересуваючись зі швидкістю60км щодня. Поруч із "павуками" стала поширюватися інша модель велосипеда, названа "кенгуру". Вперше застосували ланцюгова передача, а збільшення швидкості досягалося співвідношенням шестерні. Подальше вдосконалення велосипеда йшло нас дуже швидко. Справжній переворот у цьому стався у 1885г., коли шотландським ветеринаром Денлопом була винайдено і застосована порожниста пневматична шина. Пневматичні шини були тим нововведенням, якого не хватало велосипеду для остаточного визнання його зручним способом пересування.
Починаючи з 1870 року у різних містах Франції, Італії, Великій Британії та інших країнах розпочинається будівництво треків. У1890г. в велосипедний спорті намітилося кілька категорій гонщиків: професіонали, аматори та незалежні. З появою пневматичних шин велосипедні гонки отримали стала вельми поширеною як на треку, а й у шосе. У1891г. було покладено початок традиційної дорожньої гонці Бордо-Париж (>600км). Перший чемпіон світу з треку для спортсменів любителів було у Чикаго в1893г. З 1895 р. починають розігруватися чемпіонати світу для спринтерів-професіоналів. Наприкінці ХІХ століття особливої популярності користувалися шестиденні гонки на треку. Перша така гонка було організовано 1896 р. і в Америці. А перші чемпіонати світу з шосе для любителів стали проводитися в1921г. на190км; для гонщиків-професіоналів - в1927г. на185км; у жінок в1958г. Найбільш значною дорожньої перегонами є гонка для професіоналів навколо Франції - "Тур де Франс". Вперше вона відбулася1903г., загальна протяжність -5.000км. Умови цієї наддалекої гонки змінюються щороку, піддаються зміни і етапи.
Гірський велосипед винайшли близько 20 років як розв'язано хіпі з Північної Каліфорнії, і торік американці були у цьому виді спорту. Гонитва по пагорбів пройшов горбах і гаям парку для їзди верхи. Вперше до брати участь у Іграх допущені професіонали. У кожному виді змагань використовують різні типи велосипедів, а ціна моделей для трекових і шосейних гонок може становити 4 500 доларів.
Шоссейний велосипед може мати до 14 передач і обладнані першокласними гальмами. Трековий велосипед має сенс тільки одну передачу і немає гальм. Швидкість велосипедистів на треку на закругленихбортиках може становити64,5км за годину. У Атланті побудований перший переносної трек "Стоунмаунтін". Боротьба протягом першого місце завжди напружена: в 1964 року, наприклад, лише 0,16 секунд відокремлювало переможця від спортсмена, котрий посів 51 місце; а 1976 року команда з Німеччини виграла гонку - переслідування на4км, оскільки спортсмени заповнили шини своїх велосипедів легшим гелієм, а чи не повітрям. Однією з найпомітніших явищ олімпійського руху на останні десятиліття є постійна розширення видів програми. На початку 90-х придбали масової популярності нові види велосипедного спорту - маунтенбайк (гірський велосипед), триатлон, ряд дисциплін трекової програми змагань. Ця тенденція зачіпає і програму жіночого велосипедного спорту. На XXVII Олімпійських іграх Сіднеї 2000 р. програма змагань з велосипедного спорту розширено до 18 видів.
|
|
|
| |
